Будова квадрокоптера. Телеметрія

Мабуть остання стаття з циклу “будова квадрокоптера”. Якщо щось і залишилось – то не дуже цікаве, а якщо забув про щось цікаве – то напишіть вже нарешті це коментарем. Хоч хто-небудь! Хоч щось!

Cats-Lonely-Cat

Справа в тому, що до мене вже приїхав весь комплект для збору мого першого FPV квадрокоптера, а тому з теорією пора зав’язувати і переходити до практики :)

Коротко про телеметрію таки напишу…

Телеметрія (від грецького теле- відстань і метрія – вимір) – це сукупність програмних і апаратних засобів, які дозволяють проводити вимірювання певних параметрів контрольованої системи з подальшою передачею їх оператору (пілоту). У нашому випадку інформація на землю передається по радіоканалу відеопередачі. АЛЕ як робиться, запитаєте ви мене? За допомогою OSD (On-Screen Display) – відповім я вам.

Можливості цієї системи обмежені набором датчиків (або товщиною гаманця), тобто, чим більше датчиків у вашому OSD, тим більше інформації відобразиться у відеоокулярах.

Загалом, OSD може видавати інформацію про: заряд батареї, GPS координати, відстань, швидкість польоту, висоту, частоту обертання двигунів, споживання струму, лінію горизонту та інше.

Якось так воно все виглядатиме в окулярах під час польоту, особливо якщо літати десь в Китаї:

osd-fpv

Підключення виконується по такій схемі:

EzOSD and 12V Camera

 

Тобто, відео-сигнал з курсової камери потрапляє на OSD, там на нього накладаються всі циферки, а далі цей сигнал подається на Vtx. Ну а звідти прямо в окуляри пілоту.

OSD є багато різних, варто радитись на спеціалізованих форумах – який саме буде оптимальним для вашого випадку.

 

Будова квадрокоптера. Контроллер польотів

Мозок квадрокоптера і цим все сказано. Контроллер польотів визначає керованість та функціональність апарату.

Контроллерів продається доволі багато і досить різних. Напишу коротко про найвідоміші.

Отже, особняком стоять славнозвісні контролери від DJI:

  • Wookong
  • Naza V2
  • Naza Lite

Wookong варто обирати, якщо займаєтеся комерційною фото-і відеозйомкою – в  поєднанні з октакоптером і хорошим підвісом утворюють серйозний і дорогий засіб для відеозйомок. Сам контролер коштує близько $ 1000, це дорогувато для аматорського FPV – погодьтесь. Функціональність дозволяє здійснювати політ по маршруту в Google Maps (до 50 точок), управляти польотом з комп’ютера (при апгрейді до наземної станції), фокусуватися на точці інтересу, слідувати за точкою інтересу і т.п.

naza wookong

Naza V2 – така собі проміжна ланка між аматорською Naza Lite і професійним Wookong. Від старшого брата V2 відрізняють більш слабка апаратна частина, 16 точок на карті замість 50-ти , відсутність спеціальних режимів з точкою інтересу, відсутність підтримки наземної станції на Ipad і гірша стабілізація в польоті.

І, нарешті, Naza М Lite, яка, мабуть, найбільше підходить для квадрокоптерного FPV. Коштує вона недорого, функціональність у неї максимально урізана, що прискорює звикання. Літає ж при цьому вона просто відмінно. 

naza m lite

Ну і коротко про конкурентів:

OpenPilot. Проект має на меті реалізацію кращих можливостей усіх нині існуючих подібних систем, розроблених ентузіастами, і поєднує їх у єдиному, простому у використанні програмно- апаратному комплексі. Простота в даному випадку жодною мірою не означає спрощеності і компромісів. Ніяких жорстко прописаних констант і налаштувань, повноцінна інтерпретована мова програмування планів польоту, що завантажуються з наземної станції, та інші розвинені можливості . OpenPilot спочатку створювався як потужна платформа для БПЛА на основі всіх типів літальних апаратів.

Кажуть, що літає чудово. Але дуже складний в налаштуванні.

Rabbit Flight Controller II. Закрита система. Для утримання висоти потрібен сонар. Літає посередньо. Розроблений на базі проекту MultiWii.

RABBIT-II-sml

Ardupilot Mega. Велике сімейство контролерів з найбільш розвиненими можливостями. Є всі можливі режими польоту (care-free, утримання висоти та ін.), розвинені функції GPS (утримання позиції, повернення додому), можливість автономного польоту по точках, обльоту території та інше, підтримка OSD, модемів, Bluetooth, датчиків струму і напруги, автономне ведення польотних логів, відмінна і величезна документація.

Для нормальних польотів потрібно виконати досить складне налаштування багатьох параметрів.

MultiWii. Польотний контролер на основі Arduino – апаратної обчислювальної платформи, основними компонентами якої є проста плата вводу/виводу і середовище розробки на мові Processing/Wirin (типу С + +). Називається так історично тому, що в перших версіях були задіяні гіроскопи з контролера до ігрової консолі Nintendo Wii (Wii Motion Plus і Wii ​​Nunchuk), в даний момент платформа підтримує велику кількість сенсорів.

Досить недорога штука, але, відповідно і датчики бюджетні, а тому треба добрий захист від вібрацій. Та й з налаштуваннями треба добряче помучитись. Але літає теж добре.

Пісдсумок

Знайти контроллер можна на будь-який бюджет. При цьому, і це логічно, чим дешевший контролер – тим більше з ним мороки і більше зусиль потрібно витратити.

Для початківців, якщо по бюджету ок – оптимальний варіант Naza M Lite.

Ну а тим, кому найбільше задоволення приносить сам процес – мабуть підійде Ardupilot Mega чи MultiWii.

Будова квадрокоптера. Батарея

Ну і як же без живлення! Без живлення не полетіти ніяк :)

Серед ключових факторів, завдяки яким FPV польоти набули популярності, став розвиток технології літій-полімерних батарей. І хоч розвиток цей на даний момент не так вже й далеко зайшов – батареї дуже нестабільні в своїй поведінці, але цього достатньо щоб, попри певні ризики, подарувати радіомоделістам кільканадцять хвилин радості :)

Давайте сьогодні про Li-Po батареї й побалакаємо.

2872-lipo-exploded-view

Думаю, не буде помилкою сказати, що літій-полімерні батареї – наступний етап розвитку літій-іонних батарей.

Чи не єдина відмінність між ними – в типі використовуваного електроліту. У випадку з LiIon – це гелевий електроліт, у ситуації з LiPo – спеціальний полімер, насичений літіє-вмісним розчином.

Основні характеристики LiPo батарей

Ємність акумулятора. Ну тут якби все зрозуміло. Ємність дуже сильно коливається. Так виглядає, що для квадрокоптерів переважно використовують батареї ємністю в діапазоні 3000-6000 mah.

Кількість “банок”. Кількість елементів, з яких складена батарея. Оскільки елементи з’єднані паралельно – напруга всіх банок додається, отже, від кількості елементів залежить напруга акумулятора. Кількість банок позначається буквою S. Напруга кожної банки = 3,7 Вольт. Для квадрокоптерів прийнято використовувати 3S та 4S, тобто батареї напругою 11,1 чи 14,8 В.

Максимальний струм розряду. Максимально допустимий струм, який може віддавати батарея і при цьому не бабахнути :). Вимірюється в “одиницях ємності акумулятора” і позначається буквою C.

Вага. Звичайна собі вага в грамах. Але при цьому не менш важлива характеристика за інші :)

Щоб було зрозуміліше – розглянемо на прикладі батареї, яку я собі придивився для свого квадрокоптера:

ZIPPY Compact 4000mAh 4S 25C Lipo Pack:

zippy compact

Дана батарея має ємність 4000 mah, є 4-баночною, тобто має номінальну напругу 14,8 В, максимальний струм розряду – 25C, що дорівнює 4*25=100 А, вага батареї, якщо китайці не триндять – 425 грам.

Ну значить при побудові конфігурації власного квадрокоптера ці всі характеристики потрібно враховувати. Краще всього користуватись спеціальними калькуляторами, які враховують всі залежності між комплектуючими, бо самому можна прогавити якусь важливу деталь. Про калькулятори напишу окремо.

Використання LiPo

Як я писав вище – LiPo досить нестабільні батареї. Не один літальний апарат/машина/комора/квартира були знищені через загоряння LiPo батарей. Тому вони потребують жорсткого дотримання деяких простих правил під час зберігання та експлуатації.

Як заряджати LiPo. Заряджати LiPo батареї потрібно спеціальним зарядним пристроєм з балансиром. Типу такого:

imax-b6

Балансування під час зарядки дозволяє вирівнювати напругу на кожному елементі батареї. Це важливо, бо якщо під час зарядки одна з “банок” отримає більше 4,4 Вольта – феєрверк, майже такий як на красній прощі на дєнь пабєди, вам гарантовано.

Заряджати загальноприйнято струмом в 1C (для розглянутої вище батареї – 4А), але є й батареї, для яких виробники заявляють про допустимість заряджання вищими струмами. Це корисно інколи, якщо часу мало ібо нєвтєрпьож, але можливі всілякі ньюанси. Тому краще в цьому питанні бути консервативним.

Під час заряджання LiPo акумуляторів, не можна залишати їх без нагляду. НІ-КО-ЛИ.

Крім того, бажано заряджати їх в спеціальних негорючих пакетах (ну чи там в чугунних ваннах, чи сталевих бочках, якщо є в наявності в квартирі). Пакет виглядає так і продається у всіх магазинах для моделістів:

lipo safe

Зазвичай в акумулятор швиденько заливається близько 90% ємності, а потім починається дозаряд з балансуванням банок. Більш заряджені і ті, що майже зарядились, шунтуються і заряд йде на решту банок.

Батарея заряджається до 4.2 вольта на банку (зазвичай на кілька мілівольт менше).

Зберігання LiPo. Тут теж є ньюанси. Повністю заряджені, чи повністю розряджені батареї при зберіганні протягом тривалого часу (кілька місяців) – вмирають, як Путін в моїх ранкових снах. Щоб цього не відбувалось – батареї потрібно заряджати до 3,85 В на банку. Зарядні пристрої, про які я писав вище – мають навіть спеціальний режим для цього.

Зберігати батареї бажано в прохолодному місці, в тому-ж таки спеціальному мішку. Читав, що дехто зберігає їх в холодильниках. Головне, в такому випадку, не сплутати їх з ковбасою – бо, знову-таки, незабутній феєрверк при спробі відрізати кусочок – гарантовано ))

Ну там про доступ для дітей/котів/собак та інших чудових істот – думаю, говорити нема потреби.

Експлуатація LiPo. Не розряджати нижче 3,0В, не давати струм, що перевищує максимальну його віддачу, не розбирати, не різати і не проколювати, не кидати, не грати ними у футбол.

Ну тобто – обережно використовувати за прямим призначенням. І будуть батареї служити вам на радість довго і надійно.

 

Будова квадрокоптера. Безколекторні мотори

outrunner-motor

Продовжуємо цикл постів із серії “Квадрокоптер для чайників”. Сьогодні мова про мотори. В попередній публікації я трішки вже про них написав, сьогодні опишу це все детальніше.

Безколекторні двигуни зробили революцію в багатьох сферах їх застосування – починаючи з гібридних автомобілів і закінчуючи радіокерованими квадрокоптерами. Безколекторні двигуни мають ККД (коефіцієнт корисної дії) близько 93% і розвивають шалену потужність. Давайте спробуємо вникнути у фізичні аспекти безколекторних двигунів і зрозуміти, як вони працюють.

motor1

Електромотори. Все про магніти

Електромотори працюють завдяки магнітному полю. У електромоторах використовуються два типи магнітів, званих постійними і електромагнітами, які притягуються і відштовхуються від один одного. Постійний магніт, як випливає з його назви, утворює магнітне поле постійно.  Електромагніт створює магнітне поле тільки при подачі електричного струму на його обмотки. У кожного магніту є два полюси: південний (позитивний) і північний (негативний). Протилежні полюси притягуються один до одного, однойменні – відштовхуються.

Магніти в моторі розташовані таким чином, що б завдяки притягуванню і відштовхуванню одного магніту від іншого приводився до руху вал двигуна. Для підтримки обертання магнітне поле принаймні однієї групи магнітів має обертатися разом з мотором. Обертання магнітного поля – це основа. Існує два способи створення обертового магнітного поля в електричних моторах: електронний (безколекторні двигуни) або механічний (колекторні двигуни). У колекторних двигунах магнітне поле змінюється механічно за допомогою якоря і щіток, що ковзають по колектору. При цьому відбувається циклічна зміна струму, що протікає через електромагнітні кільця, зі зворотного на прямий і навпаки, завдяки чому напрямок магнітного поля змінюється кожного разу при зміні напрямку струму.

brush-motor-scheme

 

Основна перевага колекторних моторів – можливість контролю швидкості обертання за допомогою найпростішого змінного резистора. Недоліками колекторних моторів є відносно низький ККД і необхідність регулярного обслуговування через тертя і знос щіток.

У безколекторних двигунах зміна магнітного поля відбувається за допомогою регулятора ходу (ESC). Постійний магніт, закріплений на обертовому роторі (in-runner), або на обертовому дзвоні (out-runner), притягує кожну фазу, що забезпечує його обертання разом з його магнітним полем.

outrunner-motor-1

Для того, щоб обертове магнітне поле було у фазі з коректним магнітом на роторі, ESC повинен визначити положення та швидкість обертання ротора. Найбільш поширеними є два методи отримання цих даних.

Перший – ґрунтується на використанні оптичних або магнітних датчиків (датчики Холла), на зразок тих, які використовуються в нітродвигунах (гувурнерах).

Другий метод (без використання сенсорів) – для визнвчення положення ротора і швидкості його обертання передбачає виконання реєстрації зворотніх електромагнітних полів (back electromagnetic field pulses – EMF), що генеруються під час кожної з трьох фаз.

Обидва методи мають свої переваги і недоліки, але нас цікавить другий, оскільки саме він є найбільш поширеним в коптеробудуванні :)

uav-brushless-motor-mt2212-1100kv

 

Зворотні електромагнітні поля. Відмінності між моторами і генераторами не існує.

Перед поясненням принципу роботи безколекторних моторів без датчиків, нам необхідно обговорити зворотні електромагнітні поля. Під час обертання ротора, якорі з обмотками проходять поряд з магнітами, що призводить до появи електричного струму в обмотках, на зразок роботи електрогенератора. Насправді, електромотори – це ті ж генератори, тільки навпаки. У обмотках без напруги, що обертаються поруч з постійними магнітами, генерується електричний струм. ESC реєструє напругу,  що подається на обмотку і зворотні електромагнітні імпульси, які виникають в процесі обертання.

Контролери швидкості без датчиків працюють на основі розрахунку часу в кожній фазі між імпульсом напруги живлення і імпульсу зворотного електромагнітного поля. «Нульовий відлік» – це точка початку відліку і визначається, як відсутність напруги (0 В) на обмотці. Це середня точка між подачею імпульсу напруги живлення і імпульсом зворотного електромагнітного поля. У цій точці ESC точно знає положення кожного магніту і використовує цю інформацію для визначення фази та подачі наступного імпульсу напруги харчування.

motors-controlling

Якщо необхідно збільшити швидкість руху магнітів, то потрібно просто збільшити силу магнітного поля. При збільшенні тривалості кожного імпульсу (широтно-імпульсна модуляція), магнітне поле стає сильнішим, збільшуючи обертальний момент, створюваний між магнітами ротора і обмотками статора.

Ротор починає швидше обертатися через збільшення обертального моменту і збільшення частоти генерується електронним контролером швидкості, яка збільшується для підтримки більш швидкого обертання. Тобто ESC контролює напругу живлення, а частота регулюється як наслідок.

eng5

Kv і максимальна швидкість

Причиною, з якої частота обертання обмежена, є зворотне електромагнітне поле. При роботі мотора частота обертання ротора сповільнюється через силу, яка необхідна для генерації зворотного електромагнітного поля. Чим більша швидкість обертання (до 100% від можливостей електронного контролера швидкості), тим сильніше зворотне електромагнітне поле, і при максимальній швидкості сила обертання урівноважена зворотним електромагнітним полем. Kv визначається як відношення частоти обертання (об/хв) до напруги (В). Причина, з якої Kv є функцією від напруги є те, що максимальний крутний момент, а отже і швидкість, фіксуються при роботі без навантаження при певній напрузі живлення.

Висновки )

Робота безколекторних двигунів заснована на обертовому магнітному полі, керованому електронним контролером швидкості. Це електромагнітне поле, яке обертається, притягує або відштовхує постійні магніти, закріплені на роторі. Мотор приводиться в обертання електричним струмом, однак при обертанні мотор генерує електричний струм або зворотне електромагнітне поле. Максимальна швидкість обертання ротора, вимірювана в Kv, лімітована напругою і створюваним зворотним електромагнітним полем. І єдине, що можна зламати в такій конструкції – це магніт.

Для побудови квадрокоптера необхідно використовувати серійні безколекторні двигуни, такі-ж, які використовуються моделістами при будівництві радіокерованих літаків і вертольотів.

Таких двигунів потрібно 4 штучки :)

При виборі двигунів потрібно керуватися наступними критеріями:

  • споживана потужність, максимальний і робочий струм не повинні перевищувати значення, допустимі для контролерів безколекторних двигунів;
  • двигун повинен мати максимальну ефективність;
  • двигун повинен підходити до параметрів пропелерів, які планується використовувати ;
  • двигун повинен мати малу вагу;
  • передбачене конструкцією двигуна кріплення двигуна повинне підходити до конструкції рами ;
  • оптимальне співвідношення ціни та якості;
  • рекомендації спільноти радіомоделістів

На цьому дозвольте відкланятись. Намагатимусь наступні публікації про будову квадрокоптера постити оперативніше, бо мої запчастини вже фактично всі приїхали і скоро буду починати власне побудову )

До зустрічі!

Будова квадрокоптера. Регулятори ходу (ESC)

Привіт!

Давненько не писав нічого. Щось не до забавок останнім часом – то суки людей вбивають пачками на майдані, то неофашистський Путлєрський режим війни захотів… Комплектуючі для квадрокоптера досі не замовив, бо кожного дня не знаю що буде через тиждень… Здається мені, що ймовірність початку війни дуже вже висока.

Ну але мріяти це не заважає, тому продовжую розбиратись з будовою квадрокоптера.

Сьогодні мова піде про регулятори ходу (ESC – Elecronic Speed Controller).

Continue reading…

Будова квадрокоптера. Рама

quadcopter_drone_frame

Ну почнемо з рами. Рама – це дуже важливо. До неї кріпиться все решта ))

Рами бувають дуже різні, при чому майже будь-яка зможе літати. Питання лише – як?

Загалом, ключові характеристики для рами – це вага та міцність. Над пошуком оптимального співвідношення цих характеристик мучиться не один ум ))

Ось приклади рам:

Гівнорами, зроблені із сміття, шо в хаті валяється. Особливо вражає любов проектувальників таких рам до мисочок чи коробочок від дисків. Вони їх застосовують як захист електроніки від атмосферного впливу:

frame-home-edition

І така ше:

frame-woodean

Мені особисто власна гідність не дозволила би зібрати таку, певною мірою, іміджеву річ як квадрокоптер, в такому огидному вигляді. То все-одно що купити Део Ланос…

Ну але не всі саморобні рами так виглядають, є люди з двома правими руками і непоганим художнім смаком. В них получається щось типу цього:

frame-home-cool

Взагалі – рама далеко не найдорожчий елемент квадрокоптера, але якщо у вас тече єврейська кров, ви маєте 2 ліві руки та повністю відсутнє почуття прекрасного (тобто, самостійно зробити гарну і якісну раму не вдасться, а зекономити хочецця) – на допомогу вам спішать китайські виробники:

china-manufacturer

Вони створюють як рами власного проектування:

frame-china

Так і клони брендових рам:

frame-china-copy

Варто відмітити, що якість таких виробів є доволі прийнятною і повністю відповідає своїй ціні. Звісно, купувати першу зустрічну раму не варто – потрібно спочатку почитати відгуки.

Ну і на вершині рам для “зроби-сам” квадрокоптерів – брендові рами від крутих виробників. Це серія рам від DJI та Team Black Sheep Discovery:

f450-frame-kit frame-tbsНу ніби про рами більше нема що особливо говорити. Підсумок такий – кожен зможе знайти варіант, який підходить під його вподобання, потреби та розмір гаманця.

Мій вибір: TBS Discovery

Будова квадрокоптера. Схема

quadcopter scheme1

Раз я будую квадрокоптер, а не літачок чи вертольотік, то надалі будемо розглядати теорію на прикладі квадрокоптера:

quadcopter scheme

В наступних публікаціях поговоримо про всі елементи з картинки і ще про деякі, які на картинці відсутні.

1. Рама

2. ESC

3. Мотори

4. Батарея

5. Контролер польотів

6. OSD

До зустрічі!

Як FPV працює? Дистанційне управління. Передача відео.

FPV-girl

Продовжуємо розбиратись із основами основ :)

Управління та передача відео

На відміну від звичайних радіокерованих літальних апаратів, у випадку з FPV присутні два канали передачі даних:

  • Канал контролю польоту – передає дані управління літальним апаратом за допомогою пульта дистанційного управління. Його ще називають просто: радіо, апаратура та позначють RC чи Rtx (Remote Control Transmitter)
  • Канал передачі відео з літального апарату – передає на відео-окуляри (чи наземну станцію) до яких під’єднано відео-ресівер (приймач, Vrx), матеріал, відзнятий камерою, що розташована на борті.

FPV_scheme_of_work

Передавач, приймач та антени

Всі елементи FPV є важливими, однак особливу увагу слід приділити вибору системи управління і передавання даних. Загалом і для управління і для відео нам необхідними будуть три такі елементи:

  • Передавач (RC трансміттер): один – для передачі сигналу управління від нас до літального апарату (Rtx), інший – для передачі відео-сигналу із літачка до нас (Vtx)
  • Приймач (RC ресівер): один – для прийому відео з борта літального апарату (Vrx), інший – для прийому сигналу управління, що передається передавачем. Перший кріпиться на наших відео-окулярах, другий – безпосередньо на літальному апараті
  • Антена – як для передавачів так і для приймачів. І ті і ті мають мати правильні антени, що підходять з точки зору частот, типів конекторів (SMA, RP-SMA, та ін.) та типу використання (довгий чи короткий діапазон)

Для FPV-систем початкового рівня (2,4 GHz), наш Rtx є заодно й “джойстиком” – контроллером польоту для управління летючкою. Зазвичай RC трансміттери продаються в комплекті з відповідними RC ресіверами. Наприклад:

Але, при бажанні, можна купити інший ресівер – головне, щоб він був сумісний з передавачем. Ресівери, які продаються з передавачами йдуть в комплекті з антеною.

receiver+transmitter

Типова FPV архітектура виглядає так:

  • RC передавач (Rtx) передає дані управління на RC приймач, що розташований на борту літального апарату
  • Відео передавач (Vtx) передає дані з борта відео-ресівер (Vrx) – окуляри чи наземну станцію
  • Для уникнення перешкод RC приймач та відео передавач (Vtx) розміщують на борту максимально далеко один від одного

FPV-architecture

Довгий діапазон дії

FPV початкового рівня передбачає передавачі та приймачі короткого діапазону дії. Але якщо ви хочете рухатись на великі відстані і мати можливість літати позаду об’єктів – необхідний інший тип обладнання.

Описана вище конфігурація (короткий діапазон) підходить для польотів на дистанцію 2-3 км. Якщо є потреба літати далі, чи не в полі зору (позаду великих об’єктів, в місті) – потрібно докупити ще трохи іграшок :)

Я так розумію, варіантів є багато, і з ними всіма розбиратись буде довго і нудно. Тому напишу лише про 1 варіант, який мені сподобався :)

При передачі відео:

Переходимо на частоту 2.4 ГГц:

  • Зовнішній відео ресівер
  • Відео передавач відповідної частоти
  • Батарея живлення для відео-ресівера
  • Антена з високим коефіцієнтом підсилення

long-range-FPV-video

На стороні дистанційного управління:

Оскільки 2,4 ГГц віддали під відео, то для радіоуправління будемо використовувати обладнання, що працює на частоті 433 МГц:

  • додатковий UHF 433 MHz модуль (передавач+приймач), що замінить функцію передачі даних управління замість інтегрованого в пульт управління 2,4 GHz Rtx (його потрібно буде деактивувати)
  • батарея живлення для UHF модуля
  • UHF-антена

long-range-FPV

Якщо додати ще трохи кабелів та спеціальний трипод для утримання всього обладнання – на виході отримуємо крутяцький набір для дальніх польотів :)

Ну а так приблизно виглядає щасливий власник всіх цих іграшок в реальному житті:

FPV-ground-station

FPV-камери

Для зйомки відео існує 2 варіанти:

  • Окрема камера для FPV і окрема камера для запису відео (переважно GoPro)
  • Єдина камера для FPV і для зйомки (GoPro) – якщо влаштовує обмеження – можливість знімати і дивитись в окулярах в тому-ж напрямку

Фух, об’ємна статєйка получилась. На сьогодні, мабуть, досить )

Вступ до FPV

ETS-OSD-PRO_1

Ну що, поки мікрокоптер в дорозі, будем розбиратись із матчастю, так би мовити. Почну з того, шо ж таке FPV.

FPV (First Person View) – це такий тип дистанційного управління (RC: remote control), при якому керування моделлю здійснюється “від першої особи” – з точки огляду пілота.

FPV передбачає прикріплення маленької відео камери та аналогового телевізійного передавача на літаючу модель, та здійснення польоту з допомогою відео-картинки, яка передається на землю в реальному часі.  Відео відображається на спеціальних окулярах чи портативному дисплеї.

При такому польоті пілот бачить довколишнє середовище з точки зору літального апарата, так що навіть немає потреби за тим же апаратом спостерігати.

Ось типова картинка в окулярах пілота:

osd

В результаті, літальний апарат може бути скерований далеко за межі видимого горизонту, довжина відльоту обмежується лише діапазоном дистанційного керування та відео-передавача.

Поширення FPV набув протягом 2000-х – початку 2010 років.

Наразі це один з напрямків радіомоделювання що найшвидше розвиваються. Він породив невелику, але швидко зростаючу галузь із забезпечення продуктами для FPV.

При цьому FPV й досі залишається переважно “Зроби сам”-хоббі, а значить інколи буває досить складно вникнути в тему, без технічних знань чи попереднього досвіду в радіомоделюванні.

Глянемо що получиться в мене – без досвіду і без технічного підґрунтя. В будь-якому випадку:

challenge-accepted-cat